Джон Максвелл Кутзее — південноафриканський та австралійський письменник, перекладач, есеїст і літературний критик, лавреат Нобелівської премії з літератури. Народився 9 лютого 1940 року в Кейптауні, Південна Африка.
У 1960-х роках навчався в Південно-Африканському університеті та Кейптаунському університеті, здобувши ступінь бакалавра з англійської та математики. Згодом продовжив навчання у Великій Британії та США, де отримав докторський ступінь у Техаському університеті в Остіні, захистивши дисертацію з творчості Семюела Беккета. Викладав літературу в університетах США, а з 1971 року працював у Кейптаунському університеті, де став професором англійської літератури.
Кутзее вважається одним із найвизначніших сучасних англомовних авторів. Його твори досліджують теми колоніалізму, апартеїду, насильства та моральної відповідальності. Він двічі ставав лавреатом Букерівської премії: за роман «Життя й часи Майкла К.» (1983) і «Безчестя» (1999). Також він тричі отримував Південноафриканську літературну премію CNA, був відзначений Єрусалимською премією (1987), французькою літературною нагородою «Prix Femina étranger» (2003) та Міжнародною літературною премією The Irish Times.
У 2003 році йому було присуджено Нобелівську премію з літератури як тому, «хто в незліченних іпостасях зображує дивовижні ситуації за участі аутсайдерів».
Основні твори Дж. М. Кутзее: «У серці країни», «В очікуванні варварів», «Життя й часи Майкла К.», «Безчестя» та автобіографічний цикл «Дитинство. Молодість. Літня пора».
З 2002 року Кутзее мешкає в Австралії, де отримав громадянство й продовжує літературну діяльність.
