Дональд Барр 21 січня 1959 р. «Уот» Семюела Беккета «Сер, він був нудний», – сказав доктор Джонсон про відомого поета і пояснив: «Він був нудний по-новому, і це змусило багатьох подумати, що він був ВЕЛИКИЙ».
Вихід кожної наступної книжки Вавилонської бібліотеки – це особлива подія для нашої команди. Момент, коли тримаємо в руках перші примірники – хвилюючий і бентежний. Вчора отримали «Уота» Семюела Беккета, над яким працювали два роки. Хвилювання, котре супроводжувало очікування, було виправданим – книжка чудова!
Британський романіст Вільям Ґолдінґ, лауреат Нобелівської премії з літератури 1983 року, відомий завдяки своєму першому романові «Володар мух», тираж якого перевищує 7 мільйонів примірників в Сполучених Штатах Америки і перекладений на більше ніж 14 мов світу.
Проза Вітольда Ґомбровича – гіперактивна, гротескна, філософська, дітвацька, лірична, серйозна, іронічна, екзистенційна та суперечлива; іншими словами, вона опановує майже кожен прийом, який письменник чи письменниця може лише сподіватися опанувати. Мілан Кундера назвав Ґомбровича одним із найвизначніших письменників минулого століття, крім цього, Ґомбрович мав наріжний вплив на нещодавнього улюбленця перекладачів Північної Америки Роберто Болано.
Наприкінці 60-х років, близько 15 років по тому, як у світ вийшов «Володар мух», Вільям Ґолдінґ зізнався товаришу, що насправді він зневажає цей роман, адже виглядало так, що саме цій, незначній, як на Ґолдінга, книзі, він завдячує своєю репутацією. Ґолдінґ розцінював роман, як «жарт», хоча саме він зробив письменника класиком свого часу. Тоді Ґолдінґ тяжко пиячив (протягом усього свого життя він боровся із власним алкоголізмом), тому можна зрозуміти гіркоту в його словах.
Влітку 1939 року письменник Вітольд Ґомбрович вирушив у плавання з Польщі на океанському лайнері «Хоробрий», щоб здійснити, на його думку, нетривалу місію посла з питань культури у польській діаспорі в Арґентині. Він не був очевидним кандидатом на цю роботу, оскільки його ім'я славилось ексцентричністю і неоднозначним сприйняттям у впливових літературних колах. Він був автором надзвичайно сюрреалістичної збірки оповідань, фантастичної п’єси «Івона, принцеса Бурґундська», яку не ставили протягом десятиліть після її написання, і роману «Фердидурке», який зараз визнаний шедевром світової літератури ХХ ст., хоча в свій час був відкинутий критиками як «марення божевільного».