Вітольд Ґомбрович, польський письменник та драматург, народився в маєтку Малошіце Сандомирського воєводства, 4 серпня 1904 року. В 1911 році сім'я переїхала до Варшави. Вивчав право у Варшавському університеті. В 1927 році отримав ступінь магістра після чого переїхав в Париж, де вивчав міжнародне право. В 1928 повернувся у Варшаву, працював у суді. У 1933 опублікував збірку оповідань «Спогади з часів дозрівання». У 1937 опублікував роман «Фердидурке», завдяки якому став відомим в літературних колах.

Напередодні окупації Польщі 1939 року виїхав з кількатижневим дипломатичним візитом до міста Буенос-Айрес, Арґентина, де жив наступних 24 роки, працюючи службовцем. Досвід його адаптації в Арґентині та життя еміґранта описав в романі «Танс-Антлантик» 1953.

До бібліографії Вітольда Ґомбровича також належать п’єси «Івонна, принцеса Бурґундська» 1938, «Весілля» 1953, «Оперетка», 1966, романи «Порнографія» 1960, «Космос» 1965, «Щоденники» 1953-1969, які послідовно публікував в паризькому видавництві «Kultura». До середини 1950-х його твори перебували під забороною в соціалістичній Польщі.

У 1964 році переїхав у місто Ванс, регіон Прованс-Альпи-Лазурний берег, Франція. Помер 25 липня 1969 року.

Цитати

«Серйозна література не існує для того, щоб спростити життя, а для того, щоб його ускладнити».

«Нехай власна мудрість не пошиє вас у дурні»

«Я дуже боюся диявола. Дивне зізнання з вуст невіруючого».

«Моя література мусить залишатися такою, якою вона є. Особливо такою, що не належить жодній політиці і не хоче їй служити. Я культивую тільки одну політику: свою власну. Я – окрема держава».