Джозеф Геллер, американський письменник, народився в Нью-Йорку 1 травня 1923 року. У 1941 році Закінчивши школу імені Авраама Лінкольна. Впродовж 1941 року працював різноробочим після чого в 1942 році, у віці 19 років, вступив до лав американських ВПС. Через два роки він був відправлений в Італію, де здійснив 60 бойових вильотів на бомбардувальнику B-25.
У 1949 році отримав ступінь магістра мистецтв Колумбійського університету. У 1949 розпочав наукову роботу в Оксфорді за програмою стипендій Фулбрайта. У 1950 році розпочав викладацьку практику в університеті штату Пенсільванія. У 1952-1958 роках писав рекламні тексти для журналів «Time» і «Esquire». У 1961 почав вести творчі семінари написання прози та драматургії в Єльському університеті та університеті штату Пенсільванія. Перші його оповідання надрукували журнали «The Atlantic Monthly» та «Esquire».
У 1953 приступив до роботи над романом «Пастка-22», котру завершив 1961 року. Книга поклала початок експериментам в жанрі антивоєнного роману, випередивши такі твори, як «Веселка ґравітації» Томаса Пінчона і «Бойня номер п'ять» Курта Воннеґута. Вираз «Пастка-22» увійшло в лексикон американців як сталий, що позначає будь-яке скрутне становище.
Пізніші романи Джозефа Геллера: «Щось трапилось» (1974), «Ґолд, або Не гірше за золото» (1979), «Відомо лише Богові» (1984), Це не жарт (1986), Змалюй це (1988), Час закриття (Closing Time) (1994), Портрет художника в старості (2000). П'єса «Ми бомбили Нью-Гейвен» ( 1969) отримала на Бродвеї 86 вистав.
Авторський стиль Геллера поєднує в собі трагікомедію та легковажний абсурд, що межує з тонкою політичною сатирою.
Джозеф Геллер помер від інфаркту на острові Лонґ-Айленд, у своєму будинку 13 грудня 1999 року.
Цитати:
«Кожен письменник, якого я знаю, має труднощі з тим, щоб писати».
«Коли я виросту, я хочу бути маленьким хлопчиком».
«Стань вище принципу і зроби те, що правильно».
«Усі зміни на гірше».
Історія героїв, які разом з цілим поколінням, котрому випало воювати в 40-ві, підходять до кінця свого власного життя: Йосаріан, Майло Майндербайндер, капелан Теппмен, Семмі Зінґер. Проте тепер їхні вороги не нацисти, а — час, вік і суспільство, яке стрімко змінюється. «Час закриття» — це ностальгійно-комічна розповідь про те, як прожити життя і підійти до його межі.
Дія роману відбувається на базі американських військово-повітряних сил біля узбережжя Італії під час Другої світової війни. У центрі оповіді — історія бомбардира Йосаріана, який раптом усвідомив, що може загинути під час цієї війни. Роман розповідає про відчайдушні Йосаріанові спроби залишитися живим.
ОЧІКУЄМО З ДРУКАРНІ