«Сніданок з Борджіа», фраґмент роману 2019-05-06 back

Вікно в його номері не зачинялося наглухо. Повітря було приємно прохолодним, а телевізор усе ще мурмотів, блимаючи чорно-білими картинками. Він вимкнув його, запихаючи нічну сорочку в шухляду під ним, і заштовхав ногами закривавлений рушник до ванної. З чашкою, що стояла біля чайника, він пішов до умивальника і став пити великими ковтками, настільки жадібно, що вода потекла підборіддям. Тоді скинув з себе весь одяг, прийняв душ, стоячи на колінах у ванні, і, кинувши оком на море, чи не змінилась, бува, погода, став ритись у своїй сумці за піжамою.

Аріель знав, що все це театр, призначення якого — повернути собі відчуття реальності. Але його це не турбувало. Він вірив у реальність. Він знав, що вона таїться здебільшого поблизу ритуалу і рутини. Відчував, що керувати людським тілом — це те саме, що доглядати за цуциком: якщо раз погодуєш його о шостій годині, наступного дня він прийде, принюхуючись, о шостій, а коли позіхнеш, він ляже. В такий спосіб смак зубної пасти і ритуал з піжамою були його містком до сну — до того, на що ніколи не було гарантії з маховиком його мозку, не кажучи вже про цю ніч.

Він прослизнув під покривало і розкопав його, щоб ослабити натиск. Вікно задеренчало від легкого вітерцю, і він схопився за той звук, мов за рятувальний трос. Туман не витримує бризів. Розвиднювалось і піднявся вітерець. Без сумніву, бульбашка луснула.

Він провалився у смолистий сон, і сновидіння почалося з відчуття страшного холоду. Не розумів, де джерело цього холоду. Здавалося, ним кидало, мов дощечкою на хвилях: не знати, де верх, де низ. Аж раптом він уже на плаву і бачить попереду на обриві готель «Кліффс». Готель виривався з туману, довкола билося біле шумовиння бурунів. Повітря тхнуло морем, не делікатно солоним, а неприємно вологим, з драглистими водоростями, з хробаками й ланцюгами, що пнулися з глибин. Здіймались і пінились зелені піки.

Повз нього прокотився вал, і під його гребенем промайнуло тіло людини. Він кинувся вперед і схопився за руку, перед тим як хвиля розбилась. Тепер вони стали двома поєднаними душами, а потім він побачив, як підпливають іще. Усіх їх затягнула, штовхнула вниз, перевернула хвиля, і його руки розкинулись, шукаючи опори. Коли водяний вал шпурнув його вперед, він виплив на його гребені до висоти сліпа і втримався на бетоні.

Заціпенілий і знесилений, він глянув угору на готель.

На першій сходинці стояв Леонард. «Не працює! — гарчав він у телефон. — Аби запрацювало, нам треба свистати всіх нагору. Ви всі прославитеся!»

Аріель попрямував до нього. Вихопив з рук телефон, якраз коли прийшло повідомлення:

Юх-ху готель ах-ах зроби це зі мною любчику ага. Гей надіюсь ти приземлився окей тут реєстрація без проблем датчани справді круті. Мені їсти з кимось з конференції чи ховатись чи як? Поквапся любчику ах-ах.

І темрява. Не оксамитна, як у книжках, а холодна й масляниста, що витікає з бульканням. Безсилля не малят, а мертвих.

У двері постукали.

За хвилю ще раз. Стукіт втягнув його назад до тями, наче сьорбнув через соломинку. Він ворухнувся, роздивився довкола, здивований, що опинився в готелі зі сну.

Затримав дихання і прислухався. У кімнаті відкритими трубами опалення сочилося слабке сопіння, яке для його захмілілих вух звучало як далекий тужливий спів людей, що зібралися десь у жалобі.

Знову постукали.

— Арі? Ви спите?

Аріель виліз із ліжка.

— Олівіє? — покликав він, намацуючи двері.

Коли відчинив їх, його залило примарне світло, мов сяйво незаслоненого місяця. Олівія стояла, згорбившись, у китайському халаті. Волосся було сплутане і блякле. Щойно двері відчинились, як її губи затремтіли і скривилися.

— Вибачте, що розбудила вас, — і вона некрасиво розревілася.

Воу, гей. — Аріель притягнув і обняв її. — Все окей.

Усією вагою вона притиснулася до нього, а коли він відсунувся назад, посунулась за ним. Вони сплутались, але такою була відносність — її податлива, здорова маса супроти маси Ґретхен, — що він обіймав її ще міцніше, ще солодше, наче вона була протиотрутою.

Проте плакала вона так розпачливо, аж він вихилився глянути в коридор.